узагальнення

узагальнення
—————————————————————————————
узага́льнення
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "узагальнення" в других словарях:

  • узагальнення — я, с. 1) Дія за знач. узагальнити. 2) Загальний висновок, загальне положення, що ґрунтується на порівнянні окремих предметів, фактів, явищ і виявленні їхніх спільних рис. || Те, що створено на основі поєднання спільних характерних рис,… …   Український тлумачний словник

  • узагальнення — [узага/л неин :а] н :а, р. мн. еин …   Орфоепічний словник української мови

  • генералізація — ї, ж. 1) Узагальнення, логічний перехід від окремого до загального. 2) Поширення збудження по центральній нервовій системі тварин і людини. 3) В картографії – процес відбору та узагальнення географічних об єктів для складання географічних карт.… …   Український тлумачний словник

  • теорія — ї, ж. 1) Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. 2) Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого… …   Український тлумачний словник

  • Рвачев — Рвачев, Владимир Логвинович Владимир Логвинович Рвачёв Дата рождения: 21 октября 1926(1926 10 21) Место рождения …   Википедия

  • Рвачев, Владимир Логвинович — Владимир Логвинович Рвачёв Дата рождения: 21 октября 1926( …   Википедия

  • бухгалтерський — а, е. Прикм. до бухгалтер і бухгалтерія. || Власт. бухгалтерові, бухгалтерам. Бухгалтерська точність. •• Бухга/лтерська зві/тність єдина система даних про майновий та фінансовий стан організації та про результати її господарської діяльності за… …   Український тлумачний словник

  • гіперповерхня — і, ж. Узагальнення поняття звичайної поверхні тривимірного простору на випадок багатомірного простору …   Український тлумачний словник

  • значить — вставн. сл., розм. Уживається для підсумовування, узагальнення висловленої думки; отже, отож …   Український тлумачний словник

  • люди — е/й, мн. (одн. люди/на, и, ж.). 1) Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»